Державна екологічна інспекція у Вінницькій області

Азот амонійний або ж амоній, в природньому стані міститься в поверхневих та підземних водах в різних концентраціях, так зокрема в поверхневих водних об’єктах гранично допустима концентрація даної речовини становить 2 мг/дм³, для підземних вод – 0,5 мг/дм³. Проте в останні роки, внаслідок антропогенних та природних чинників відмічається періодичні зростання концентрацій амонію, особливо це стосується поверхневих водних об’єктів.

Амонійний азот утворюється в результаті розпаду органічних   (азотовмісних) речовин, які потрапляють у воду, зокрема із побутовими стічними водами та сільськогосподарськими стоками (гноєм), а також внаслідок вимивання опадами мінеральних (азотних) добрив із ґрунту.

Вказаний забрудник, прискорює процес «цвітіння» водойм — вода зеленіє, у ній зменшується кількість розчиненого кисню, через що гинуть риби та інші водні мешканці.

Ще серйозніша проблема виникає тоді, коли відбувається перетворення амонію (нітрифікація): спочатку — на нітрити, які можуть утворювати небезпечні канцерогенні сполуки (нітрозоаміни), а потім — на нітрати. У великих кількостях нітрати токсичні: вони заважають крові переносити кисень і шкодять здоров’ю живих організмів.

Проблема забруднення водних ресурсів, зокрема азотними сполуками, є дуже багатошаровою, тому її вирішення потребує вжиття цілого комплексу заходів, зокрема :

-         модернізація та покращення ефективності роботи очисних споруд, особливо це стосується комунальних, які в переважній більшості є фізично та морально застарілими;

-         додержання режимів обмеженої господарської діяльності в прибережних захисних смугах водних об’єктів, оскільки вони являються бар’єрами, які захищають водні ресурси (недопущення розорювання земель, використання в їх межах пестицидів та агрохімікатів); 

-         додержання правил утримання місць видалення побутових відходів та правил поводження із сільськогосподарських продуктами тваринного походження (належне зберігання гною та сечі, тощо);

-         покращення гідрологічного стану водних об’єктів, зокрема очищення дна від мулових наносів, розчистка приток для  збільшення водності у струмках та річках, тощо.

Концентрація азоту амонійного є одним із основних індикаторних показників, що визначаються Інспекцією першочергово, при встановленні фактів та імовірних джерел забруднення водних ресурсів.